Обухівська Районна Державна Адміністрація
Київська область
gov.ua Державні сайти України
  Пошук

Гендерна рівність. Що це таке?

Дата: 14.02.2022 10:10
Кількість переглядів: 350

Всі говорять про те, що для України важливо досягти гендерної рівності. Що це таке?

Гендерна рівність, або статева рівність — це підхід, у основі якого рівні права для представників різних статей, тобто, для чоловіків та жінок.

2.Про які саме права йдеться?

Йдеться про різні сфери життя: сімейні, трудові, правові відносини, міжособистісні стосунки між людьми.

3.А що заважає жінкам і чоловікам у рівнозначній реалізації цих прав?

Часто на заваді цьому стають так звані соціальні бар’єри: усталені уявлення про соціальні ролі чоловіка та жінки у суспільстві, страх осуду, гендерні стереотипи тощо.

4.І в чому проявляється гендерна нерівність?

Нерівний підхід до чоловіків та жінок, які відпочатку знаходяться у однакових умовах, називають гендерною дискримінацією. Так, наприклад, одна з найбільш розповсюджених проблем у робочій сфері — нерівна оплата праці. Часто чоловікам платять більше, ніж жінкам на аналогічних посадах із аналогічним досвідом на навичками. На керівні посади також нерідко обирають саме чоловіків. Фактично, жінку обмежують у можливостях кар’єрного розвитку тільки тому, що вона — жінка, не зважаючи на її професійні досягнення, уміння та здобутки. Для такого явища навіть існує спеціальний термін — скляна стеля.

У сфері сімейних стосунків гендерна нерівність зазвичай проявляється у нерівному розподілі обов’язків між чоловіком та дружиною. Йдеться про популярний стереотип, нібито вся хатня робота — прибирання, готування їжі, прання — це виключно жіноча робота. Чоловік, у свою чергу, за цією концепцією, має забезпечувати родину фінансово та бути “головним у сім’ї”.

5.Що вже зробили для того, аби змінити ситуацію?

У 2017 році Кабмін скасував так званий перелік “не жіночих” професій. Це близько 450 посад у різних галузях — будівництві, металургії, транспортній, авіаційній, гірничій сферах тощо, на які раніше жінок не брали.

Крім того, у 2019 році Верховна Рада затвердила гендерне квотування. Відповідно до цієї поправки, у кожній п’ятірці партійного виборчого списку обов’язково мають бути жінки — не менше, ніж двоє. Норма набуде чинності з 2023 року.

Також з 2013 в Україні року діє добровільна гендерна квота у 30%. Згідно з законом про політичні партії, у разі дотримання цієї квоти за результатами виборів партії отримують додатково 10% щорічного обсягу державного фінансування. До цього, у попердніх скликаннях, в українському парламенті жінки були у суттєвій меншості.

У січні 2019 року також набув чинності Закон Про протидію домашньому насильству. Це важливий аспект у боротьбі з гендерною нерівністю, адже, за даними ООН, 90% постраждалих від домашнього насильства — це жінки. Саме тому для позначення цієї проблеми також використовують термін гендерно зумовлене насильство.

Читайте також: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/domashnye-nasilstvo-90-zhinok-v-ukrajini-movchat-poziciya-i-diji-vladi-novini-ukrajini-50073009.html

Варто розуміти, що насильство — це не лише побиття або згвалтування. Це також фінансовий контроль, тобто, контроль витрат та прибутків, також — психологічний тиск, словесні приниження.

6.Що ще треба зробити, аби подолати гендерну нерівність в Україні?

Один із популярних стереотипів — нібито у декретну відпустку по догляду за дитиною обов’язково має іти жінка, адже, якщо керуватися суспільними стереотипами, виховання дітей — теж справа суто жіноча. Чоловіки часто гребують такими обов’язками — через суспільні упередження.

Аби побороти ці стереотипи, у червні 2020 року депутати від Слуги народу зареєстрували Законопроект № 3695, який надає рівні права для чоловіків та жінок у отриманні декретної відпустки по догляду за дитиною. У чинному законодавстві право батька розуміється лише як похідне від права матері на декретну відпустку. Тобто матір може делегувати право на декрет батькові дитини чи іншим родичам, які будуть доглядати за дитиною по факту. Право піти у декрет наразі є у чоловіків у 22-х із 28-ми країн Євросоюзу.

Ще один важливий крок — це ратифікація Стамбульської конвенції, що, зокрема, розширить можливості протидії гендерно зумовленому насильству. 

Суспільні стереотипи нерідко виникають через брак інформації, тому важливо змінювати це через впровадження медійних кампаній, інформаційно-просвітницької діяльності тощо, аби змінити загальні уявлення про гендерні ролі та розподіл обов'язків між чоловіками та жінками в Україні.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь